ВІДГУК
Ще один відгук на наш захід "Герої не вмирають". Стаття до Вінницької газети написана завучем школи Поліщук Оленою Михайлівною.
Захід «Герої не вмирають!» на відкритті стендів,
присвячених Небесній сотні та героям АТО
Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
Документом встановлено щорічне відзначення 20 лютого Дня Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
У закладі «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №11 Вінницької міської ради» учні і педагоги вшанували пам`ять Героїв Небесної Сотні та солдатів, що загинули в АТО, відкриттям тематичних стендів «Революція Гідності
2013 – 2014», «Боротьба за цілісність України» та підготувавши виховний захід «Герої не вмирають!»
У скорботі схилили низько голови педагогічний та учнівський колектив, гості перед пам’яттю людей, яких було вбито у цивілізований час
ХХІ століття.
Учителька історії та права Назарук Т.Л., що підготувала зі своїми вихованцями – учнями 10-х класів виховний захід, звернулася до присутніх: «Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.
Вірність і мужність – ось головні риси героїв: вірність своєму ідеалу та мужність у втіленні цього ідеалу в життя. Вірність і мужність аж до смерті!
Щиро звучали слова десятикласників: «Для нас, теперішніх молодих українців, в час, коли бути патріотом серед наших ровесників давно перестало бути модним, а ідея українського патріотизму в руках вправних політиканів стала знаряддям в боротьбі за владу, важливо як ніколи усвідомити, що нема особи поза людською спільнотою, нема особистого добра, поза добром народу і держави, до якої ти належиш, і той, хто відмовляється бути вірним інтересам своєї Батьківщини, свого рідного народу, буде примушений служити добру чужого народу»
Українська нація існуватиме доти, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні.
Після двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників зростала. Замість того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада на чолі з президентом Януковичем віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, застосовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю.
Постріл, другий, розірвалася тиша , і нестерпний біль…Кров, вогонь, стрілянина на ураження… Знову смерті, поранені, відірвані руки, проламані голови, вибиті очі, покалічені жінки, поранені священники.
Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна.
Справжня кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.
На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Майдан оточили з усіх боків, взяли у щільне кільце. Та люди не здавалися. Співали Гімн. Зі сцени лунали молитви, патріотичні пісні.
Проти мирних мітингувальників кинули Внутрішні війська,спецпідрозділ «Беркут», на дахах будинків розмістили снайперів,завозили проплачених «тітутшок». В один день тисячі мирних людей стали солдатами свого народу.
Вони йшли голіруч проти озброєних вишколених беркутівців. А у них під ногами зривалися світло-шумові гранати, довкола свистіли кулі. Бійці спецпідрозділу «Беркут» застосували спецзасоби, декого розстрілювали впритул, захоплювали і добивали поранених.
На що мітингувальники «відповіли» камінням, бруківкою, яку розбирали прямо з-під ніг, петардами, та «коктейлями Молотова». Із засобів оборони у мітингувальників були тільки саморобні дерев’яні щити, дерев’яні палиці, барикади, створені з підручних матеріалів та палаючі автомобільні шини і їдкий дим, що густою хмарою оповив серце України – Київ… Саме ці фрагменти розстрілу Майдану, Революції Гідності було відтворено учнями нашого закладу.
Глядачам заходу було запропоновано відеосюжет «Герої не вмирають».
Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»
Запрошені на виховний захід були: Дроздик Микола Леонідович – член штабу самооборони Вінницького району,який передав музею закладу «Пам'ять» власне посвідчення учасника самооборони Майдану; Погребняк Валентина Іванівна – заступник начальника штабу самооборони Вінницького району, волонтер., яка виступила перед присутніми та передала музею фото зі зони АТО; Друздь Лариса Всеволодівна – завідуюча лабораторії педегогічної майстерності та інновацій Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників.
Із заключним словом до учнів, гостей звернувся директор закладу – Володимир Васильович Середюк, який подякував творчій групі за глибоко патріотичний захід і наголосив, що тисячі людей ідуть на Майдан віддати шану Героям Небесної Сотні, запалюють свічки і ставлять квіти. А у музеї нашого закладу «Пам'ять» відкриті сьогодні стенду увіковічнять героїв Революції Гідності та воїнів АТО, від яких учні зможуть запалити у своїй душі вогник патріота.
Олена Поліщук